Мега пост

Тільки тепер дорвалася я до комп'ютера. Вирішила написати пост про останні тижні літа 2009. Описане нище лише самі яскраві моменти.

(с) Володимир Петрович

Ще перед походом "Рівна-Рейнбо", я почала малювати один незвичний для мене малюнок. Потім я його кожен день по-трохи доповнювала деталями. З альбомом і олівцями я вешталася постійно і всюди, окрім гір. В останній день літа він був домальований. От такий казковий чудік був на початку:

20.08.09 Рівна-Рейнбо

Ранок, який зустріла вже в Туричках. Свіже повітря. Лісова вологість. Сонечко ледь пробивається крізь гущу листя. Близький шум джерела. Атмосфера вже зваблює скупатися у гірській воді і пролежати в траві цілий день.

Але налаштована була дійти на полонину Рівну через Липовець-раз, а потім спуститися до водоспаду Воєводино-два.

Плюси за цей похід:

Перший раз в мене не було задишки- вдихала повні легені чистого воздуху без проблем навіть при високих нагрузках

І ще - якщо коліно замотати до того як воно заболить, то воно не заболить О:) геніально просто.

З полонини такий кругозір!

(с) Володимир Петрович

Навіть Боржавський хребет видно. Той, до якого 4 години на автобусі від Ужгорода їхати + виповзати своїми ногами. На фотці найбільш далекі гори:

(с) Володимир Петрович

Нафоткала панораму на пам'ять:

По полонині ми гуляли так до години третьої. Пробували найти якусь доріжку до водоспаду від Менчула. Це лиш в самому кінці походу дідик лумшорський розповів, доріжки були... колись... Найкраще піти по якомусь джерелі і не втрачати час. Тоді ми так і зробили. Все одно три джерела мали зійтися в одне русло. Промахнутися ми не могли.

Це був тест-драйв. Зарослі малини-ожини до пояса як мінімум. Великі валуни, яким скучно стояти непорушно. Повалені ялинки, які нагадують частокіл і чомусь падаєш саме на них руками вперед.

Сонечко скоро вже мало почати заходити і в мене проснулася дитяча фантазія. Коли я бачила чорні пустоти між каміннями, думала, що тут лайтово жити ведмедикам і диким кабанам. Іван Великий працював замість радіо і, логічно, мав розлякати всю живність тієї глуші.

Завдячуючи моїм друзям настрій був хоть і панічним, але веселим. Я голосно сміялася, зажовувала ягоди і радувалася життю поки можна

(с) Володимир Петрович

Двохгодинне балансування на хоть-чому сприймалося як гра. Взагалі це пішло на користь- скакала з камня на камінь вечером навколо водоспаду як кішка.

Доріжки нам привижалися всюди. Коли хочеш щось побачити, то мозок тобі намалює. Тому не повірили коли на іншому березі замаячило схоже. Але коли там найшли пачку з-під цигарок, то підскакували і кричали від щастя. Цивілізація! Ніколи так не радувалася сміттю.

Незапланована зупинка- Юлька підвернула ногу. Добре, що хоть не в глуші.

Все таки до заходу сонця ми дійшли до запланованого пункту. Коли я пішла на гул води, я не чекала, що піді мною з двох сторін буде текти водоспад

21.08.09 Рівна-Рейнбо

Спати мені було важко, як завжди на природі. Слухала шум водоспаду, крутилася. На слідуючий день мені це відгукнулося. Сил я не набралася, відчувала себе розбитою. Попереду мали бути знову зарослі і крутий підйом. Холодна вода хоч настрій підняла. Я ще потім бігала з фотоапаратом, радувалася сонячній погоді.

(c) Володимир Петрович

Истинный путь наверх- это наверх

(c) Володимир Петрович

Досить дико було в лісі таке побачити. Подали ідею, що десь капкани поставлені. Після чого ми пересувалися ще аккуратніше.

(c) Володимир Петрович

Коли ми видралися на Рівну, мені не вірилось. А коли дійшли до самої вищої точки, то я вже була без гумору, без бажання йти далі. Розуміння, що я прийшла туди не нити, не злитися на себе, штовхало рухатися вперед.

(c) Володимир Петрович

Ціль вже було видно. Білі тіпі серед поляни. Фестиваль закінчився 2 дні до того, але люди там ще були. http://en.wikipedia.org/wiki/Rainbow_Gathering- європейський фестиваль. Коли потрапла в ту атмосферу, не хотіла звідти йти. Продумовувалися варіанти, що хлопців шлемо в Ужгород в ролі вісників (звязка ж там мобільного нема) і залишаємося з Юлькою так до вересня.

(с) Володимир Петрович

Знову джерело. Повернення сил і посмішки. Знову метушлива ніч, втома не помогла заснути. Постійно з'їжала вниз уві сні, постійно друг піднімав мене наверх.

22.08.09 Рейнбо-Рівна

Цікаві люди, яких я оцінила зранку. Теплі зустрічі, які надовго залишаться в моїй пам'яті. Яких я бачила потім в своєму місті, сиділа і розмовляла. Чудовий ранок, ще декілька купань в джерелах гір. Сумне розуміння, що сьогодні додому. В місто, в хлорований душ, загазоване повітря, загружених людей. Де чекає любима сестра, мама і Фафаня. Куди скоро повернуться друзі із Германії. Де будуть паті-на-хаті, смачне морозиво і любимі вулички.

В місті з'явилися сили пройтись додому з центра пішком. Повільним кроком і з гулом в ступнях. Хотілося ще пожити емоціями з походу і зробити собі м'який перехід в традиційне життя.

23.08.09

полетів монітор... Навіть загрутися комп повністю не встиг. На прощання я побачила свій робочий стіл і провела слідуючі 2 тижні без любимого компа. Перший день жостка ломка. Далі вчилася займати свій час зовсім іншим і корисним. Варила варення перший раз в житті, малювала тваринок, підучувала словацьку, і доробила дивне творче на стіні

24.08.09

Черкаський народкий хор і Джерельця Карпат. Етно музика і жаль, що не можна босоніж потанцювати перед сценою. "Добрі" погляди людей відіб'ють бажання.

Я була в захопленні від голосів, виконання, ритму. Після Свіржу в мене взагалі тепле відношення до народної музики.

(С) Юля

Потім було смачне пиво, сальса, самба і ча-ча-ча на березі річки

(с) Юля

26.08.09

Знову берег річки і ковток пряної масали. Останні штрихи в малюнку. Ніби залишилося зовсім трішки. Тільки прибігли двоє малих і я відклала це на потім. Було цікаво за ними слідкувати, слухати їх, порівнювати. Такі різні =) Іван і Емануіл. Хлопці, які ростуть не в такому вже й комфорті, але такі діти. Особливо Іван. Роздумів після того було багато. Що це має бути в житті, щоб реалістично брехати в 6 років, матюкатися і виборювати собі увагу? Що виросте з дитини, яке пре проти цього щирістю і добротою?..

(с) Юля

27.08.09

Прогулянка за місто. В сухий ліс, участок Невицький замок- Анталовецька. Ожини наїлася на кілька тижнів наперед. Там вона запашна і нагріта сонцем.

28.08.09

Тематична вечірка з індійською кухньою, яка враз перетворюється на п'янку-гулянку з домашнім білим вином. Давно я стільки не вживала алкоголю. На той момент мені це було до душі. Було комфортно і я не задумувалася над своєю поведінкою, яких шокувати своєю поведінкою вже важко. Так десь до 3-ї чи 4-ї ранку.

29.08.09

Підйом о восьмій годині. Холодний душ, який вставляє мозги на місто і відновлює координацію.

Добрий ранок, називається. Мене чекав день із сестрою. Запланований похід за покупками. Навіть покупки можуть бути приємними і створювати хороший настрій, якщо піти із сестрою, купити букети айстр і сісти в Тотемі. Ніколи не пробували? Самий легший варіант обов'язки зробити приємними- букет красивих квітів і кава. Рекомендую.

30.08.09 Pink Floyd Tribute Show

Я в захваті до сьогоднішнього дня. Враження, що я потрапила на концерт молодих Пінк Флойд. Хлопець мав схожий голос. Кожен ідеально виконував свою партію. Дівчата підспівували красиво.

Слів нема, є купа вражень.

01.09.09

День до того я домалювала чудіка.

Він злий, бо не встиг до сходу сонця зібрати всі симпатичні ліхтарики ;)

От і все що хотілося розповісти про літо. Між тим були прогулянки під дощим, посиділки в друзів, перегляд фільмів про воду, кулінарні експерименти... Багато чого було О:)

• Средствами чтобы похудения